Правила зміщення

Вивчення радіоактивності показало, що радіоактивне випромінювання є наслідком перетворень ядер атомів. Причому ці перетворення відбуваються довільно. Випромінюючи α- чи β-частинки, вихідне (материнське) ядро перетворюється

на ядро атома іншого елемента (дочірнє ядро); α- і β-розпади можуть супроводжуватися γ-випромінюванням. Після низки експериментів було встановлено загальні правила таких перетворень — правила зміщення:

1) Під час α-розпаду кількість нуклонів у ядрі зменшується на 4, протонів — на 2, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на 2 одиниці менший від порядкового номера вихідного елемента:

 \(_{Z}^{A}\textrm{X}\rightarrow_{2}^{4}\textrm{He}+_{Z-2}^{A-4}\textrm{Y}\)

2) Під час β–-розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів збільшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю більший за порядковий номер вихідного елемента:

 \(_{Z}^{A}\textrm{X}\rightarrow_{-1}^{0}\textrm{e}+_{Z+1}^{A}\textrm{Y}\)

3) Під час β+-розпаду кількість нуклонів у ядрі не змінюється, а кількість протонів зменшується на 1, тому утворюється ядро елемента, порядковий номер якого на одиницю менший за порядковий номер вихідного елемента:

\(_{Z}^{A}\textrm{X}\rightarrow_{+1}^{0}\textrm{e}+_{Z-1}^{A}\textrm{Y}\)

Сукупність усіх ізотопів, які виникають у результаті послідовних радіоактивних перетворень даного материнського ядра, називають радіоактивним рядом.