Імпульс

Усе, що ми спостерігаємо в природі є наслідком взаємодії між тілами. За природою всі взаємодії поділяються на електромагнітні, гравітаційні та ядерні. Інтенсивність цих взаємодій залежить не тільки від їх природи (походження), а й відстані між тілами та характеристик цих тіл. За певних умов один із видів взаємодії може перевищувати за інтенсивністю інші. За певних умов деякими взаємодіями нехтують. Наприклад, при розрахунках сили тертя, яка діє на колеса автомобіля, суттєвою є лише сила тяжіння, що діє на автомобіль з боку Землі, тому дією Місяця можна знехтувати. З загальної картини природи штучно виділяється частина, окреслена рамками обмежень  і спрощень, тобто певна система фізичних тіл, уявно ізольована від зовнішнього середовища та об'єднаних за спільними рисами. Декілька тіл, що взаємодіють одне з одним, утворюють систему тіл. Сили, які характеризують взаємодію тіл системи між собою, називають внутрішніми силами системи. Систему тіл називають ізольованою (замкненою), якщо на тіла не діють зовнішні сили, а будь-які зміни стану системи є результатом дії внутрішніх сил.

Згадаємо формулу для визначення прискорення і запишемо другий закон Ньютона в іншому вигляді:

\(\vec{F}=m\cdot \vec{a}\Rightarrow\)

\(\Rightarrow\vec{F}=\frac{m\cdot (\vec{v}-\vec{v_0})}{t}\), 

\(\vec{F}\cdot t=m\cdot \vec{v}-m\cdot \vec{v_0}\)

У правій частині останньої рівності - зміна деякої векторної величини \(m\vec{v}\). Цю величину називають імпульсом або кількістю руху.

Імпульс тіла - векторна фізична величина, яка дорівнює добутку маси тіла на швидкість його руху:

\(\vec{p}=m\cdot \vec{v}\) 

 де \(\vec{p}\) - імпульс тіла, \(m\) - маса тіла, \(\vec{v}\)- швидкість руху тіла. Одиниця імпульсу тіла (кількості руху) в СІ - кілограм-метр за секунду:

\([p]=1 кг\cdot \frac{м}{с}\).